Нормальна та небезпечна температура тіла у кішок

Нормальна температура у котів коливається в діапазоні від 38 ° C до 39 ° C. Конкретні показники індивідуальні, залежать від віку та вроджених особливостей тварини, тому важливо знати нормальну, природну температуру саме вашого вихованця. Для кішки, у якої звичайна температура 39,0 ° C, показник 39,1 ° C буде незначним підвищенням, а ось для тварини зі звичайною температурою 38,0 ° C це буде тривожним знаком. Зазвичай температура тіла кошенят вища, ніж у літніх тварин, а ось думка, що у кішок безшерстих порід вона вища, ніж у шерстих, є помилковою.

Нормальна температура у кішок вища, ніж у людей. Температуру тваринам вимірюють ректально, ввівши кінчик градусника, змащений вазеліном, в анальний отвір. При цьому варто врахувати, що для деяких тварин будь-які маніпуляції і тим більше похід до ветеринарної клініки - стрес, який спричиняє незначне підвищення температури.

Якщо температура вища за норму

Підвищена температура у кота чи кішки може говорити про бактеріальну чи вірусну хворобу або про якийсь запальний процес. Найбільш поширені котячі інфекції:

1. Панлейкопенія (у народі «котяча чумка») - небезпечне захворювання, що викликається парвовірусом, спорідненим з вірусним ентеритом собак і норок. Вірус вражає респіраторні органи, шлунково-кишковий тракт, спричиняє сильну лихоманку, зневоднення, інтоксикацію, смерть. Симптоми: втрата апетиту, млявість, блювання жовтого кольору, пронос із сильним смердючим запахом. Температура піднімається до 40 ° C і вище, тварина може впасти в кому. Особливо ризикують маленькі кошенята, літні та ослаблені тварини. Висока смертоносність вірусу є наслідком дуже короткого інкубаційного періоду (2-10 днів), високої заразності (вірус починає виділятися з організму хворого з блювотними масами та фекаліями з перших днів після зараження), широкої поширеності та живучості (у зовнішньому середовищі може зберігатися до року, стійкий до температурних впливів та слабких антисептиків).
2. Ринотрахеїт, або герпесвірус. Вражає слизові оболонки очей і дихальних шляхів, викликає кон`юнктивіт, нежить, лихоманку, пневмонію, при запущеному перебігу хвороби залишає ускладнення на респіраторні органи, може викликати повну втрату зору - уражені герпесом очні яблука. Симптоми хвороби: чхання, кашель, гнійні виділення з очей, млявість, апатія, втрата апетиту, температура до 40 ° C, іноді блювання зі слизом. Передається повітряно-краплинним шляхом, при користуванні загальними лотком та мисками, через виділення - слину, сльози, сечу, кал, насінну рідину. Інкубаційний період – 3-8 днів. У зовнішньому середовищі вірус нестійкий: коли виділення хворої тварини висихають, вона гине. Однак його особлива небезпека полягає у тривалому безсимптомному носійстві та здатності вбудовуватися в організм на клітинному рівні – більшість кішок, що перехворіли на ринотрахеїт, остаточно ніколи не позбавляються від вірусу. Стрес, ослаблення імунітету можуть спричинити загострення хвороби.
3. Кальцівіроз. Вражає слизові оболонки очей та дихальних шляхів, характерною відмітною ознакою є виразки на мові та небі, рясне слиновиділення. Симптоми: носові та очні виділення, чхання, лихоманка, млявість, втрата апетиту, на початкових стадіях – блідість слизових оболонок, на яких у міру розвитку хвороби з`являються специфічні кальцивірозні виразки. При запущеному перебігу хвороби розвиваються ларингіт, бронхіт, пневмонія, анемія, анорексія, некроз слизових оболонок, тварина може втратити частину язика. Зараження відбувається через виділення зі слизових, сечу та фекалії, інкубаційний період – 1-3 дні, смертність – до 30%. У зовнішньому середовищі вірус зберігається до 10 днів за наявності вологості, при висиханні живе 2-3 дні. Порівняно стійкий до температурних впливів та слабких антисептиків.
4. Коронавірус. Один із найнебезпечніших, маловивчених котячих вірусів. Відмінною рисою цього вірусу є те, що у 80% випадків носійство протікає безсимптомно, а захворювання викликається мутацією цього вірусу у смертельну форму. Чіткої відповіді про причини цієї мутації немає. Мутований вірус вражає кишечник тварини, викликаючи запалення, яке може перейти в ентерит чи перитоніт. Симптоми: пронос (калові маси набувають зеленувато-бурого відтінку), блювання, апатія, зниження апетиту, анемічна блідість слизових. Розвиток перитоніту супроводжується сильним підвищенням температури, скупченням рідини в черевній та грудній порожнині. Зараження відбувається переважно через фекалії хворої тварини. При цьому є версії, що коронавірусом (звичайним, не мутованим) уражені до 90% усіх кішок. Донедавна вважався «аристократичною», розплідниковою хворобою, він все частіше виявляється у бездомних тварин.

Найкращий спосіб захисту від перших трьох груп вірусів – своєчасна вакцинація полівалентною вакциною. Загальновизнаної вакцини від коронавірусу на сьогоднішній день не існує, хоча розробки ведуться.

Крім вірусних інфекцій, підвищення температури тіла кішки може свідчити про різні запальні процеси, наприклад, при травмах, сепсисі. Дуже важливо відстежувати післяопераційний стан прооперованих кішок, особливо якщо вони не щеплені та їх походження та життєвий шлях невідомі. Наркоз викликає зниження імунітету та підвищення сприйнятливості організму до різноманітних інфекцій. Але при цьому треба врахувати, що перші дві доби показники можуть бути неправильними: наркоз та крововтрата впливають на температуру.

Неінфекційні причини підвищення температури

Крім вірусних та бактеріальних інфекцій, підвищена температура у кішки може бути викликана наступними причинами: некротичні процеси, скупчення солей, що викликають розпад білків і тканин, вплив речовин, що збуджують центр терморегуляції в головному мозку, тепловий удар.

За необхідності покажіть вихованця ветеринарному лікарю

У вашій аптечці повинні зберігатися хороші антибіотики та жарознижувальні, а у разі потреби слід викликати ветеринарного лікаря.

Якщо температура нижча за норму

Не меншого побоювання має викликати і знижена температура тіла кішки. У маленьких кошенят вона може свідчити про імуносупресію - патологічне зниження імунітету на тлі вірусного захворювання, а у літніх тварин - про захворювання нирок, печінки, серця.

Гіпотермія спостерігається при переохолодженнях і сильній крововтраті, після тривалої антибіотикотерапії та серйозних (тривалих більше 3-х годин) оперативних втручань. При гіпотермії необхідно зігрівання тіла вихованця зовнішньо за допомогою грілок та ковдр та внутрішньовенно шляхом введення теплих розчинів. Якщо температура падає нижче 36,5 ° C і тримається на цьому рівні більше 2 діб, життя тварини під загрозою.

Тривале і сильне переохолодження загрожує серйозними ускладненнями - порушенням обміну речовин, розвитком серцево-судинної недостатності. Від оперативності надання кваліфікованої допомоги залежать життя та здоров`я вашого вихованця.